Підсумки IGF-UA 2012

За даними статистики у Форумі прийняли особисту участь понад 120 учасників та завдяки новітнім технологіям у режимі реального часу через мережу Інтернет в роботі Форуму прийняли участь тисячі Інтернет користувачів з 59 країн світу і більш ніж 250 міст, загальна кількість відвідувань Форуму склала понад 69 тисяч. Можливість віддалено приймати участь у Форумі, що проходив у трьох залах та транслювався двома мовами на сайті Форуму (http://igf-ua.org) була забеспечена Генеральним інтернет-партнером — компанією «Адамант».

Форум викликав не абиякий інтерес в ЗМІ: інформацію про Форум було висвітлено на ТВ- та радіо-каналах, у пресі та електронних медіа, загальна кількість згадувань сягає більш ніж п’яти десятків.
Хочемо зазначити, що саме Третій Форум був самий численний, представницький та масштабний.

Відкрив Форум Президент УСПП, народний депутат України, Радник Президента України Анатолій КІНАХ. У своєму виступі він відзначив, що в умовах зростання конкуренції, принципове значення має реалізація стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, де одну із основних функцію виконують громадські об'єднання і професійні асоціації, наукова та інтелектуальна еліта країни.

Представник міжнародної спільноти, керівник Офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі у своєму вітальному слові окреслив основні завдання Ради Європи, а саме захист прав людини та свободи слова, доступ до інформації в Інтернеті тощо.

Вагома частина виступів на Форумі була присвячена висвітленню актуальних питань в частині удосконалення законодавства в сфері телекомунікацій та проблем у сфері державного регулювання. Про сучасний стан та тенденції вітчизняного ІКТ-ринку докладно навів дані Іван ПЄТУХОВ, Віце-президент УСПП.

Розпочинаючи свій виступ, І. Пєтухов відзначив, що згідно із результатами досліджень InMind, які виконуються на замовлення ІнАУ, наразі в Україні налічується майже 20 млн користувачів Інтернету віком 15+. Крім позитивних тенденцій, він звернув увагу на відсутність національної стратегії розвитку інформаційного суспільства, недосконалість нормативно-правової бази, яка не може забезпечити розвиток інформаційної сфери, низький рівень інформаційної представленості України в інтернет-просторі, а також постійне збільшення регуляторного тиску на ІКТ-сферу й відкриту боротьбу органів влади на місцевому рівні із телекомунікаційними компаніями. «Розвиток „нової економіки“ неможливо без телекомунікаційного сектору — головного знаряддя управління інформаційними потоками сучасного суспільства і основою економіки в її сучасному розумінні», — наголосив під час свого виступу Іван Пєтухов.

Актуально про внесок ДП «Українська мережа обміну трафіком» в розвиток інформаційного суспільства в Україні розповів Вадим ГАРБУЗ, директор з розвитку UA-IX. Зокрема, він відзначив, що в UA-IX відбулась наймасштабніша модернізація в історії Мережі й наразі UA-IX 100% готова до надання нових сервісів Учасникам. «Це дозволить забезпечити найкращі умови та найсучасніші технології взаємодії учасників ринку Інтернет в Україні і є платформою для сталого розвитку на найближчі 3−5 років», — В. Гарбуз.

Голова Правління ІнАУ Сергій БОЙКО окреслив сучасний стан законодавства в Україні у сфері телекомунікацій та запропонував шляхи усунення суперечностей у ньому. Він навів приклад нерівноцінного регулювання, зокрема «Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг», якими встановлюються нові обов’язки та вимоги для операторів та провайдерів телекомунікацій щодо якості послуг та гарантій прав споживачів, «проте не містять жодного обов’язку для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо усунення перешкод у діяльності операторів/провайдерів телекомунікаційних послуг». Він також наголосив, що досі не існує навіть проекту документа, який б встановлював єдину державну методику розрахунку плати за використання інфраструктури при наданні послуг доступу до Інтернет, водночас НКРЗІ вже затверджений проект Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет), у якому встановляться вимоги з боку регулятора до провайдерів.

С. Бойко озвучив пропозиції ІнАУ, направлені на відновлення балансу у регуляторній політиці. По-перше, він наголосив, що якщо відбувається посилення регуляторного тиску на суб'єктів господарювання — провайдерів телекомунікаційних послуг, одночасно необхідно посилювати регулювання діяльності органів влади та місцевого самоврядування щодо створення сприятливим умов для провайдерів й підвищувати відповідальність посадових осіб цих органів у разі порушення ними нормативної бази або перевищені службових повноважень. «По-друге, необхідно відзначити, що доки у діючому законодавстві не будуть усунуті суперечності та чітко не врегульована діяльність органів влади та місцевого самоврядування (у галузі сприяння поширення доступу до Інтернету та розвитку провайдерів телекомунікацій), пропонуємо зменшити регуляторний тиск: відмінити та не приймати нових регуляторних актів, які створюють перешкоди або ускладнюють діяльність провайдерів телекомунікацій, зокрема послуг доступу до Інтернет», — відзначив С. Бойко.

Про необхідність покращити регуляторні підходи в галузі ІКТ шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на поліпшення умов розвитку Інтернет та створення технологічної інфраструктури, розповів Анатолій ДОВГИЙ, МТС. На важливості подолання адміністративних перешкод у розвитку IT-ринку в Україні під час свого виступу запинився Юрій ПЕРОГАНИЧ, Генеральний директор АПІТУ та інші учасники дискусій.

Зі свого боку про державну політику в сфері регулювання послуг доступу до Інтернету в Україні розповів учасникам Форуму Микола СОКИРКО, Директор департаменту регулювання та ліцензування НКРЗІ. У своєму виступі він окреслив напрямки, які вимагають певних дії з боку держави у сфері регулювання ринку послуг доступу до Інтернет, а саме: включення послуги доступу до Інтернет до переліку універсальних послуг, контроль за якістю, спрощення доступу на ринок, створення умов для впровадження новітніх технологій та електронного уряду. Він представив національний проект «Цифровий район», що має на меті забезпечити населення, бізнес-структур, органи державної влади якісним доступом до інформаційно-комунікаційних ресурсів і послуг; зростання частки електронного документообігу, надання інформаційних, адміністративних та інших послуг в електронному вигляді; підвищення комп’ютерної грамотності населення; підвищення інвестиційної привабливості; посилення впливу ІКТ на ВВП країни (світовий досвід свідчить, що зростання ШСД на 10% призводить до зростання ВВП на 1%) та збільшення частки доходів від ІКТ у ВВП України.

Тема захисту персональних даних в Інтернеті викликала чимало запитань та привернула увагу учасників IGF-UA. Дискусія розпочалась виступом Володимира КОЗАКА, заступника Голови Державної служби України з питань захисту персональних даних. Він зупинився на вимогах національного законодавства та рекомендаціях Ради Європи. Вагому частину свого виступу він присвятив рекомендаціям для постачальників послуг щодо захисту приватності в Інтернеті. Зокрема, він порадив телеком-компаніям попередньо інформувати користувачів про ризики та засоби для зниження ризиків та про можливість анонімного доступу до мережі з анонімною оплатою послуг, надавати можливість користувачеві використовувати псевдоніми; по можливості мінімізувати використання персональних даних.

«Ретельно подумайте перед опублікуванням персональних даних на вашому сайті! Подібна публікація може порушити недоторканність приватного життя інших людей і, крім того, може бути заборонена законом. При цьому, на вашій вступній сторінці подавайте чітку інформацію про вашу політику в частині забезпечення недоторканності приватного життя. Ця інформація повинна мати посилання на детальне роз’яснення такої політики», - вважає В. Козак.

Кібер- та інформаційна безпека в Інтернеті - актуальні та значущі теми, які піднімались під час роботи Форуму, стали лейтмотивом багатьох доповідей та обговорень. Так, у своєму виступі Максим ЛІТВІНОВ, начальник управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України зупинився на ролі провайдерів у розкритті кіберзлочинів. Більш детально про рекомендації ІнАУ для теелком-компаній щодо відпрацювання запитів правоохоронних органів у сфері протидії кіберзлочинності розповів Андрій НАГОРНЮК, Член Правління ІнАУ.

Із російською концепцією кібербезпеки виступив Леонід ТОДОРОВ, представник Координаційного центру домену RU., який відзначив необхідність створення єдиної державної системи виявлення і попередження комп’ютерних атак «на критичну інформаційну інфраструктуру та оцінки рівня реальної захищеності її елементів». У свою чергу із європейським досвідом детально ознайомила Марі ЖОРЖ, експерт Ради Європи.

Під час роботи круглого столу на тему: «Саморегулювання електронних медіа: стан, досвід, перспективи» його учасники, представники медіа-інтернет спільноти, визнали необхідність об'єднатись й спільно напрацювати прийнятні механізми саморегулювання для професійних електронних медіа у сучасних умовах. Проте деякі учасники дискусії відверто висловлювали сумніви щодо позитивних зрушень. Так, Катерина М’ЯСНИКОВА, Виконавчий директор НАМ, розповідаючи про досвід впровадження саморегулювання у сфері дитячого мовлення, відзначила організаційні та фінансові проблеми, зупинилась на відсутності напрацьованого механізму встановлення та підтримки діалогу між усіма учасника. Водночас, на думку учасників круглого столу, вкрай важливо розпочинати процес консолідації, який привів би до напрацювання механізмів саморегуляцій. Це вкотре підтримали більшість учасників обговорення: Олена ПРИТУЛА, головний редактор «Української правди», Ольга ШАЛАЙСЬКА менеджер із розвитку «Інституту Масової Інформації», представник Незалежної медіа-профспілки України Андрій ЯНІЦЬКИЙ.

Наприкінці роботи Форуму його учасники підбили підсумки проведених дискусій в ході засідань IGF-UA й обговорили Резолюцію. В документі відображені основні напрямки, над якими планують спільно працювати представники ІКТ-спільноти та державної влади.